Слова благодарности от бабушки девочки Анюты из гор. Ивано-Франковска,
которую в возрасте 3,5 года вылечил доктор Йотов.
ДЯКУЮ ВАМ ЛІКАРЮ ЙОТОВ, ЗА ТЕ ЩО ЖИВУ НА СВІТІ.
Дякую Вам лікарю Йотов,
Що від злої смерті мене врятували,
Й життя таке прекрасне,
Мені вдруге подарували,
Дякую за те, що живу на світі,
Що і мені ясне сонечко світить.
Для мене, завдяки Вам цвітуть квітки
Для мене в садочку співають пташки,
Для мене травичка зеленіє,
Для мене річка синіє,
Низький уклін Вам лікарю - дідусь,
Люблю я Вас як і своїх рідненьких бабусь.
Люблю я пташок і котят,
Люблю усіх, усіх звірят,
Люблю ліси я і поля,
Бо дуже чудова наша Земля,
За все на колінцях перед Вами стану я,
Бо Ви рятівник мій і тепер Ви наша рідня.
Радіють моєму життю мамо і тато,
Які разом з вами приклали
Для мого лікування зусиль багато,
Як дорогому для нас чоловіку
І вони Вам складають шану велику.
За Вас, дідусю Йотов, будемо тепер просити Бога,
Щоб у доброму здоров'ї, у достатку, злагоді,
Разом зі своєю дружиною жили Ви
Та допомагали людям ще довго, довго.
Щоб були ви здоровенькі, а також
Ваші діти, онуки, правнуки і від нас
Вам побажання, Щоб Ви і їх навчили своєї,
Такої потрібної людям науки.
|
З великою повагою, подякою та низьким поклоном
маленька Анюточка із своєю бабусею Ганнусею
з Івано-Франківська.
2003 рік.
ЙОТОВУ - В ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ
Доктор Йотов -
Народный целитель,
Врачеватель Йотов —
Многих жизней продолжитель.
Болгарин он из Варны
Он - чудо человек,
И очень многим людям,
Продолжает он век.
Он интересен сам собой,
Подтянутый, седоволосый,
А на жизненном его пути -
Золотая осень.
Он добротой своей и простотою,
Чудотворную знергию
Пациентам своим передает,
И уже от зтого больным,
Намного легче стает.
Радионуклиды, болезни,
Йотов из нас прочь выгоняет,
Чувствует всех нас он
Сердцем и душой,
Вот он доктор какой.
Болгарин он - из Варны,
Он изумительный человек,
Болгарин он - из Варны,
Он - настоящий человек!
|
От бабушки маленькой Анюточки
из Ивано-Франковска.
2003 год.
ПОДЯКА МОЇМ РЯТІВНИКАМ
Маленьку мене в два рочки,
Віддали лікарі з лікарні,
Додому вмирати,
Та мої родичі дорогенькі,
Ніяк не позволяли злій смерті,
Мене із життя забрати.
Страшній, злючій смерті
Мене вони в руки не дали,
А за порятунком до Києва
В інститут «Ахмадит» повезли.
Київ привітно? нас зустрів,
Та за допомогою Бога,
З народним цілителем болгарином,
Іваном Йотовим нас звів.
Діагноз точний лікар мені встановив,
Та дуже швидко мене вилікувати зумів.
За тривожні дні, недоспані ночі,
Вам рідненькі мамо й тату,
Вклоняюсь до ніг, разів багато,
По рекомендації Йотова,
Ви мене до життя повертали,
І всі разом дружно мене лікували.
Дідусі Михайло та Василь,
Прикладали також багато зусиль,
Вони гроші заробляли,
Та овочі, фрукти, голубу глину
І все інше необхідне
Для лікування мого постачали.
А бабусі Люба й Аня,
Теж вставали рано на світанні,
Трудилися, як бджілки вони
Та допомагали мені як, могли.
Дідусі, бабусі мої милі,
За все я дякую Вам щиро.
Прадідусеві Петру, прабабусі Магдусі,
Теж низенько вклонюся,
Ви нам теж багато допомагали,
Коли тато і мама всю увагу мені віддавали,
Ви сестричку Віку мою доглядали.
І тобі сестричко, Віко, рідненька,
Я теж дякую щиренько,
Бо виглядала мене ти щоднини і години
Я люблю тебе дуже вірненько
Бо єдині з тобою в нас тато і ненька.
Тітки Надя та Наталя,
Дядечки Василь, Володя, Саша
Це родина близька наша
Допомагали Ви дружно нашій сім'ї
За це Вам дорогенькі - уклін до землі.
А до Вас дорогий Йотов — дідусю,
Сьогодні я всім серденьком горнуся,
Велику, велику подяку всім складаю я,
Що зуміли вилікувати мене,
Бог - Ви лікарю Йотов та вся наша рідня.
|
Анюточка із своєю бабусею. |